Психологічна служба школи

Готовність майбутніх першокласників до школи

Під психологічною готовністю до школи зазвичай розуміють «необхідний і достатній рівень розвитку дитини для опанування шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків». Інакше кажучи, психологічна готовність дитини до школи фактично характеризує її здатність засвоювати навчальний матеріал під час його вивчення на уроці. Що ж включає в себе психологічна готовність до навчання в школі?

Психологічна  готовність до школи включає:

-          Інтелектуальну;

-          Мотиваційну;

-          Вольову;

-          Комунікативну;

-          Фізичну.

Інтелектуальна готовність

Інтелектуальна готовність містить сформованість уваги, розвинену пам’ять, мислительні операції аналізу і синтезу, узагальнення. До 6-7 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, де мешкає, назву країни та її столицю; ім’я та по-батькові батьків, де вони працюють, розуміти, що їхня бабуся – це чиясь мати: батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, тобто орієнтуватися у просторі, часі, найближчому оточенні.

Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє. Важливим є не стільки обсяг знань, скільки ї якість, чіткість, усвідомлення. Важливо вчити дитину розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки.

Мотиваційна готовність

Мотиваційна готовність – це бажання дитини ходити до школи, прийняти на себе нову соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю головною діяльністю – навчанням.

Важливим є те, що майбутній школяр починається з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобування знань. Велику роль для такого відношення відіграють правильні уявлення дитини про школу. Не  варто залякувати дитину труднощами, що можуть виникнути у навчанні. Треба пам’ятати про те, що в школі часто буває нецікава робота, яку потрібно виконувати, тому слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто поступово формувати вміння доводити розпочату справу до кінця, вміння долати перешкоди.

Емоційно-вольова готовність

Вольова готовність потребує від учня вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля, оцінити результат свого вольового зусилля.

Вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати свою діяльність. Важливим завдання у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися.

Комунікативна готовність

Комунікативна  готовність має на меті вміти увійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися, тобто ті риси, які забезпечують безболісну адаптацію дитини, яка сприяє її благотворному розвитку. Краще адаптовані ті діти, які мають високе й адекватне самооцінювання, вона показують високий рівень комунікативної готовності. Низький рівень – діти із низьким само оцінюванням

Фізична готовність

Характеризує функціональні можливості дитини і стан здоров’я. Оцінюючи  стан здоров’я дітей при вступі до школи, слід враховувати такі показники:

-          рівень фізичного й нервово-психічного розвитку;

-          рівень функціонування основних систем організму;

-          наявність або відсутність хронічних захворювань;

-          ступінь здатності організму протистояти несприятливим впливам;

-          ступінь соціального добробуту дитини, включаючи сім’ю і школу.

Розвиток дрібної моторики – вільно володіти олівцем чи пензликом при малюванні, штрихувати або розфарбовувати, не виходячи за межі малюнку, орієнтуватися в зошиті в клітинку чи лінійку, передавати в малюнку точну форму предмета, пропорції, розташування частин.