Мета: повторити і узагальнити усе вивчене про словники, які були запропоновані для ознайомлення;
розвивати навички правильного користування словниками;
виховувати інтерес до довідкової літератури.

Хід заняття

І. Вступне слово учителя
Навички точного й образного сло¬вовживання формуються під час вивчення синтаксису, оскільки саме в реченні слово включається в «активне життя». Щоб в комп¬лексі розв'язувати кілька проблем: виховувати уміння добирати мовні засоби, збагачувати їх слов¬ник, розвивати мовлення і мовне чуття, - такий усебічний аналіз проводиться за текстом.

??? Який із пропонованих варіантів чіткіше визначає основну дію, заву¬альовує другорядну, показуючи її як додаткову, супровідну?
Василько жваво вскочив в один каючок, відіпхнув його від берега і радіс¬ но гадав: «Тепер я покажу їм, який я "малий"!».
Жваво вскочивши в один каючок і відіпхнувши його від берега, Василь¬ ко радісно гадав: «Тепер я покажу їм, який я "малий!"».
(Виконуючи це завдання на вибір мов¬них засобів, учні зіставляють кілька варіантів вираження однієї й тієї самої думки й вибирають той із них, який найдоцільніший у даній ситуа¬ції. Уміння виражати одну й ту саму думку різними способами залежно від мети висловлювання дає змогу сти¬лістично урізноманітнювати й уви¬разнювати мовлення.)

ІІ. Виконання завдань.

Завдання 1. "Я - редактор"

Завдання: вставте потрібні за змістом слова. Складіть речення, використовуючи
порівняльні звороти для характе¬ристики відомих вам літературних героїв.
Сміливий, як ...; хоробрий, як ...; спритний, як ... швидкий, як ...; упертий, як ...; обережний, як ....; полохливий, як ....; скромна, як ...; сувора, як... .

Завдання: розставте правильно слова у про¬понованих реченнях (від того, як
розставлені слова у фразі, залежить її зміст.)
1. Столяр зробив стіл із дуба з чотир¬ма ніжками.
2. Остап Вишня у своїх гуморесках висміяв добре зло.
3. Про¬шу поставити у дворі дитячого сад¬ка № 5 водяну колонку для купання дітей фабричного типу.
4. Він уміє прощати особисті образи, бо йому чужі дрібні егоїстичні почуття.

Завдання: прочитайте речення, знайдіть і виправте помилки, спричине¬ні невдалим добором лексики, що стосується метафоричної характе¬ристики предмета.
1. Північний вітер, злий і задери¬куватий, налетів на нас, як соловей-розбійник.
2. Зрадівши, Катруся побігла додому, як торпеда.
3. Висока і тендітна, Тетяна у своїй червоній сукенці була, як пожежна машина.
4. Весело пожираючи дрова, вогонь лагідно освічував лісову галявину і дітей, що сиділи біля багаття.

Завдання 2. Підбір синонімів, антонімів, історизмів...

Завдання: запишіть синоніми в такому порядку, щоб показати, як підви¬щується ступінь їх ознаки.
1. Гігант, велетень, титан, велет, колос.
2. Сердитий, гнівний, злий, лютий.
3. Славнозвісний, знаменитий, видатний, відомий.
4. Гарний, прекрасний, хороший, красивий, чарівний.

Завдання: доберіть перифраз до таких слів:
Т. Г. Шевченко (великий український народний поет: полум'яний патріот; співець жіночої долі; великий Коб¬зар);
І. Я. Франко (великий Каменяр, Вічний революціонер);
Леся Українка (дочка Прометея, наша Леся);
Київ (столиця України, місто-красень над Дніпром).

Завдання: колективно дібрати синоніми до прикметника крутий:
• крутий берег — стрімкий, обри¬вистий, прямовисний;
• крутий поворот — раптовий, несподіваний;
• крутий характер — суворий, строгий, грізний, жорстокий;
• круте тісто — густе, туге.

Завдання: прочитати прислів'я, вказати в них антоніми.
Де багато слів, там мало діла.
Дур¬ний любить вчить, а розумний вчи¬тися.
З бідою не знатися — і щастя не знайти.
Краще погано їхати, ніж хороше йти.
Де літував, там треба було й зимувать.
З праці радість, а з безділля смуток.

Завдання: використавши подані омоніми,скласти- каламбури (жарти, в основу
яких покладено використання одна¬кових або подібних за звучанням, але
різних за лексичним значенням слів).
Наприклад:
В таксі спитала такса: «Яка в вас нині такса?»
Ну й поживна риба кілька! Щоб наїстись, треба кілька.
• Вівсянка (вівсяна каша), вівсян¬ка (птахряду горобиних).
• Лисичка (мала лисиця), лисичка (їстівний гриб).
• Мандарин (цитрусове дерево; плоди цього дерева), мандарин
(державний урядовець у феодаль¬ному Китаї).
• Фен (електричний прилад для сушіння волосся), фен (сухий теплий вітер, що дме з гір).
• Оселедець (невелика морська промислова риба), оселедець (вид чоловічої зачіски).
• Лайка (сварка; слово або вираз,яким сваряться), лайка (сорт м'якої шкіри), лайка (порода собак).

!!! Історизми — слова на позначення предметів, явищ, усього, що належить до старовини, історії суспільства.

Завдання: підготуйте усну розповідь «Січо¬ве життя». Доберіть необхідні для цього слова за підручником історії, художніми творами. Щоб відтво¬рити велич Русі і народу — творця історії - в розповіді про Київську Русь використайте дані історизми:
• бояри — великі землевласникиу Київській Русі, що належали до князівського двору і входилидо складу військової дружини князя;
• списатель — у давній Русі —особа, що переписувала і впо¬рядковувала рукописні книги;
• посадник — у Київській Русі намісник князя;
• корзно — старовинний верхній одяг, схожий на плащ;
• жбан — глекоподібний глиня¬ний посуд для води;
• челядь — дворові люди, що жилий працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга;
• вира — у Київській Русі штраф за вбивство вільної людини;
• варяги — давньоруська і візан¬тійська назва скандинавів (нор¬
манів), які в IX ст. чинили напа¬ди на Східну і Західну Європу.

Завдання: дібрати до поданих архаїзмів слова-синоніми із сучасної мови.
Град, злото, піїт, рече, уста.

Завдання: записати диктовані слова у 2 стовпчики: до першого — заста¬рілі, до другого — неологізми.
(Каторга, лавсан, жупан, кутя, рать, лазер, астронавт, ступа, акванавт, електропед, нобелій.)

Завдання: списати речення, підкреслити авторські неологізми.
Не д...вися так пр...вітно, яблуне¬во-цвітно. Закуч...рявилися хмари. Лягла в гл...бінь блакить... і ст...жив я, і я в...снів: акордились планети. (З поезій П. Тичини) Сміється так дитинно, стопричинно, сміється Українно... І диригент повів плечем-плащем, і гімн підвівся дивен-ясно-вроден. (І. Драч)

Завдання 3. Розв'язування лексичних кросвордів
Задання: відповісти на запитання, записав¬ши лише іменники — назви осіб чоловічого роду.
1) Хто читає, спостерігає, допові¬дає? (Читач, спостерігач, допо¬відач)
2) Хто пише байки, повісті?(Байкар, повістяр)
3) Хто завідує відділом, верстає на комп'ютері, видає гроші?(Завідувач, верстальник, касир)
4) Хто розводить і доглядає овець, обточує дерево чи метал, купує товари, продає товари? (Вівчар, токар, покупець, продавець)
5) Хто грає на віолончелі, баяні, кобзі, бандурі, піаніно?
(Віолончеліст, баяніст, кобзар, бандурист, піаніст)

Завдання 4. Твори-мініатюри за опорними словами

Завдання: напишіть про свою маму, вживаю¬чи окремі з поданих синонімів.
Мама, мати, мамуся, ненька, матін¬ка; рідна, дорога, ріднесенька; люба, мила, кохана; сердечна, добра, чуй¬на; сувора, вимоглива, нетерпима; працьовита, роботяща, працелюбна;
дбати, клопотати, турбуватися; учити, навчати; щиро, щиросердно, відверто; дякую, спасибі; шанува¬ти, поважати; пам'ятати, не забу¬вати.
оформлювання: «викликає сумнів», «здаються непереконливи¬ми», «бракує доказів», «факти засвід¬чують протилежне» і т. п.

Завдання 5. Дослідження мовлення жителів рідної місцевості

Завдання: підкресліть слова, які ви чули у мовленні жителів вашої місце¬
вості.
1. Красивий, вродливий, гарний, красний, хороший, гожий, лад¬ний, чепурний, файний, шум¬ний.
2. Балакун,балаклій, балакало,говорун, цьокотун, торохтій, талалай, лепетень, прочвара, балакер.
3. Вайло, тюхтій, вахлак, бурми¬ло, одоробло, базалій, лемішка, моняло,сябро,телепень.
4. Плакати, рюмати, ревти, тевіти, хлипати, тужити, голосити, пхи¬кати, киснути, лідхлипувати.

Завдання: підкресліть парами загальновжи¬вані і діалектні слова. Допишіть до
них дві-три пари подібних слів, що їх ви чуєте у вашому місті (селі).

ЧУДНІ БАРВИ
А є ще риси мови, що звуться
діалекти:
Це говори місцеві на дещо інший
лад.
На Київщині (в Літках) взуття
зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові —
гурок,
А кошик на Поліссі (у Нанкові) —
кошувка,
І напис, і вимова різняться що не
крок.
Раз якось на базарі професор
із столиці
Заговорив із дідом, що ягоди
привіз:
— То, значить, на Поліссі
вродили полуниці?
Я бачу, ви з-над Снови, із хутора
Рогіз.
Дід витріщає очі — і як це може
бути?
— То ви з Рогозу родом?
Мо, інженер? Поет?
— Та ні, я просто знаю,
"як де говорять люди: Прислухаюсь до мови —
і в цьому весь секрет
(Д. Білоус)

ІІІ. Підсумок уроку.
Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови.
Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками.