Субкультурами ми звикли називати течії, у яких молодь старається проявляти свою особистість, своє бачення світу «не такими» очима. Деколи це нам не сприйнятно, оскільки субкультури дуже різноманітні, у кожній з груп є певні проблеми, бачення реальності, мрії, музика, стиль життя і мислення. Ми вважаємо, що ці люди якимось чином «не такі» як всі , що ця молодь якимсь чином відрізняється від взагалі прийнятого нам етикету та культури, дехто з нас, більшості людей, представників поп-культури, навіть вважає їх божевільними. Насправді ж, це лише відокремлення від нашої культури, гілка культурології, яка теж має право на повагу та визнання.

  Що ж є головною причиною виникнення й поширення субкультур?

  Вагомою підставою  їх масового розповсюдження є прагнення молоді до самоідентифікації та самовираження. Саме такі потреби найкраще задовольняє субкультурна група, яка дає молодій особі можливість відчути себе не таким як всі, але водночас і знайти однодумців.

  На даний момент налічується понад 30 основних, загальновідомих субкультур. Головними з них і водночас наймасовішими є: готи, скінхеди, гопники, сатаніcти, анта, емо, металісти, репери та інші.

  Чи є субкультура суспільно потрібним явищем? Чи корисна вона, чи шкідлива-як для  особистостей, що відносяться до субкультур,  так і для інших людей?

  Людина намагається знайти у цьому середовищі власне «я» і психічно субкультура може їй допомогти. Але людина може розчаруватися в цій субкультурі, не знайти того, чого вона очікувала і шукати нового серед інших субкультур. В загальному можна виділити  етапи вибору особистістю певної субкультури. Спочатку у людини прокидається зацікавленість у новій ідеї, потім вона вирішує вступити до цієї групи, оскільки всі їй дуже подобаються і запевняють, що саме тут вона може знайти друзів. Через деякий час людина ототожнює себе з субкультурою і наступає набридання, людина психічно вдосконалюється, і починає розуміти, що їй там нічого робити і несамовито прагне чогось нового. Починається процес пошуку нової субкультури. Загалом це все дуже травмує психіку людини, а ще й коли психічний стан був слабким, може призвести навіть до самогубства під впливом думок про свою непотрібність і невизначеність. Наслідком буває те, що людина просто втрачає інтерес до обраної субкультури, але не може існувати поза нею. Поступово кожен може побувати у кількох субкультурах. Багато людей, що прожили ці етапи, усвідомлюють якусь істину, знаходять себе, і повертаються до звичайного життя.

  Звичайно ж, не можна говорити , що субкультури для людини - шкідливе явище. Незважаючи на все те, субкультура може стати для людини методом відпочинку, коли після нудної роботи чи навчання можна прийти до друзів і весело провести час. Існують також люди ,які залишаються назавжди «вірними» одній субкультурі і також ті, які можуть входити до кількох субкультур одночасно.

 Отже, чи шкідливе чи корисне це явище, однозначної думки немає. Але все-таки, нам потрібно не критикувати субкультури і не виносити їх за межі суспільного життя. Вони мають право на визнання, ці люди також особистості з певною точкою зору , мріями та уподобаннями. Спробуймо дозволити людям самим обирати свій життєвий шлях та не осуджувати їх! Життя – найцінніше, що у нас є…